search

Методичні рекомендації “Організація масових і театралізованих свят”

 Комунальна установа

«Обласний методичний центр культури і мистецтва» Запорізької обласної ради

 

Методичні рекомендації

Організація масових і театралізованих свят”

 

Шановні колеги!

Успіх заходу цілком залежить від підготовчої роботи, яка проводиться попередньо події. Існує безліч форм про- ведення заходів, але незважаючи на їх різноманітність, ме- тодика підготовки та їх проведення в своїй основі — зага- льна практично для всіх.

Даний посібник розкриває основні етапи підготовки і проведення культурно-мистецьких заходів, а також пред- ставляє словник культурно-масової та театрально- драматургічної термінології.

Свято — це невід'ємна частина будь-якої народної ку- льтури, це не тільки дні відпочинку, але і підсумок певного періоду, циклу, етапу життєдіяльності людей. Свята несуть емоційне навантаження, забезпечуючи, при цьому, переда- чу традицій поколінь, зближення людей, на основі духов- них, естетичних і творчих інтересів.

Значення свят:

  • Забезпечення широких можливостей спілкування, що є одним з видів духовної творчостілюдей.

  • Організація дозвілля, яка ґрунтується на сприйнятті та активнійдії.

Масові свята — це комплекс культурних та мистецьких заходів, для яких характерна масштабність дії.

Етапи підготовки заходу

Захід пройде успішно, якщо ретельно спланувати йо- го організацію і підготовку на трьох основних етапах.

  1. Підготовчий етап:

  • Визначення теми, постановка цілей, уточнення ауди- торії.

  • Складання плануроботи.

  • Визначення ходу та змістузаходу.

  • Аналіз і підбірлітератури.

  • Визначення методів іприйомів.

  • Розробкасценарію.

  • Підготовка атрибутів,реквізиту.

  • Виготовлення наочногоматеріалу.

  • Визначення учасників (акторів, ведучих, журі, т.д.).

  • Складання та оформленнясценарію.

  • Підготовка та розподіл завдань, пояснення умов, пра- вил або розподілролей.

  • Складання кошторису проведеннязаходу.

  • Придбання призів,грамот.

  • Визначення місця, часу, датипроведення.

  • Узгодження задміністрацією.

  • Вирішення організаційнихпитань.

  1. Корекційний етап:

  • Підготовкаоформлення.

  • Підготовка та перевірка обладнання і технічних засо- бів.

  • Репетиція, коригування сценарію, генеральна репети- ція.

  • Оголошення.

  • Запрошення глядачів,гостей.

  1. Основний етап:

  • Оформленнязалу.

  • Встановлення обладнання, технічнихзасобів.

  • Проведеннязаходу.

  • Аналіз проведеного заходу(самоаналіз).

  • Можливе обговорення з колегами,гостями.

  • Опис досвіду або розробка методичнихрекомендацій.

  • Поширення досвіду роботи (проведення відкритого заходу абосемінару).

При підготовці та проведенні заходів, потрібно пам'я- тати, що існують певні вимоги, яких необхідно дотримува- тися, щоб досягти поставлених цілей:

  1. Захід не самоціль, а засіб виховання, він повинен створювати цілісність настрою, викликати переживання, спрямоване на формуванні певнихустановок.

  2. Слід прагнути до залучення в дію широкого кола учасників, щоб кожен зміг проявити свої знання, здібності іобдарованість.

  3. Захід не повинен бути перевантаженим, і затягнутим. Принцип: «гра має закінчитися трохи раніше, ніж вона на- бридне».

  4. Захід має бути захоплювальним, що залежить від фо- рми подачі матеріалу, активності учасників. Чим яскравіше подається матеріал, тим сильніше буде його вплив на емо- ційнуатмосферу.

  5. При підготовці масових свят необхідно враховувати вікові та психологічні особливостіучасників.

Успіх залежить і від ведучого. Складовими успіху є:

  • Вміння увійти в контакт зучасниками.

  • Врахування вікових та індивідуальних особливостей аудиторії.

  • Ерудиція.

  • Культура сцени тамови.

  • Здатність творчо вирішувати нестандартніситуації.

Концептуальність

Після опрацювання матеріалу слід приступити до творчої частини, першу ступінь якої можна назвати — на- родженням концепції.

Що таке концепція? Це ядро майбутнього тексту, його ідея. Концепцію можна порівняти зі каркасом, навколо якого згодом кріпляться факти, доводи, ілюстрації.

Укладаючи сценарій театралізованого заходу, автор повинен звернути увагу на чотири важливі композиційні елементи, а саме:

  1. Пролог (експозиція,вступ).

  2. Зав’язка або розвитокдії.

  3. Основначастина.

  4. Кульмінація.

  5. Фінал.

  6. Післядія.

Ця композиційна структура заходу поділяється на ряд циклів дії, що називаються епізодами. Кожний епізод роз- падається ще на дрібніші частини, що є відносно заверше- ними (номер у концерті, документальний факт у святі, то- що). Композиція свята в загальних рисах нагадує структу- ру драми, але найважливіші її компоненти тут більш уза- гальнені і творчий монтаж ускладнюється величезною різ- ницею характеру і форми матеріалу.

Найчастіше експозицією у святі виступають художнє оформлення території свята (воно об’єднує його частини і диктує ритм, слово); театралізована процесія, урочисті ри- туали, марші, паради і т.п. Зав’язкою може бути театралі- зоване дійство за участю персоніфікованих образів — сим- волів свята, які у сценці-суперечці дадуть поштовх до ви- явлення шляхів вирішення конфлікту у подальших елемен- тах свята; запрошення відвідати та прийняти участь у по- дальших святкових заходах. Розвиток дії включає в себе театралізовані розповіді, всілякі ігрові моменти, розваги, театралізовані концерти. Кульмінація, як найвищий емо- ційний момент у розвитку дії, є конкретизацією ідеї, її ви- разом і має відбуватися з максимальною увагою всіх при- сутніх на святі. Завершує єдину дію розв’язка (фінал), за- вдання якої закріпити у свідомості глядачів те, для чого було організоване свято. Вона несе в собі смислове наван- таження, тому що є найоптимальнішим часом для макси-

мальної активності всіх присутніх на святі, виявленої в ма- совому співі, покладанні вінків чи квітів, масових танцях та інших формах. Творчо осмислена і чітко вибудувана композиція масового свята є передумовою безперервності його дії, ясності і завершеності художнього образу. В такій структурі і конфлікт виступає як специфічна форма відо- браження суперечливої, рухливої та мінливої дійсності.

Дуже важливою складовою театралізованого заходу є пролог. Пролог (експозиція) — це початок заходу, вступна, вихідна частина сценарію. Початок у заході має велике значення, від якого залежить розвиток подій і настрій гля- дачів у подальших його частинах. Він має активізувати увагу, зацікавити, заінтригувати. Пролог — це коротка, емоційна дія. Головне завдання прологу — психологічно підготувати глядача до заходу.

У пролозі застосовуються такі прийоми:

  1. Вербальний. Це може бути театралізований початок, дискусійний початок, сенсація, незвичайна інформація (лист, вірш, представленнягостей).

  2. Ритуальний. Це елемент внесення прапора, покла- дання квітів, церемонія вручення хліба й солі, запалювання вогню, хвилина мовчання, клятва, посвята, передача еста- фети тощо.

  3. Музичний. Це виступ оркестру, звучання фанфар, виконання однієї чи декількохпісень.

  4. Кінопролог. Кінокліп (демонстрування фрагментів фільму відповідно до темисвята).

  5. Застосування технічних ефектів. Запуск кульок, показ кольорових гірлянд, панно, емблем, панорама відео презентацій.

Складовою основної частини заходу може бути кон- церт. Окрім музичних, вокальних, хореографічних номерів

тут можна застосовувати живу газету, пантоміму, лялько- вий жанр, бальні танці, звуковий фотоальбом, виступ агіт- бригади, жартівливу оперу, тощо.

Шоу – це сценічне дійство. І відповідні закони сценіч- ного дійства, пов'язані із зав’язкою, розвитком, сценічним конфліктом, кульмінацією, розв'язкою, які необхідно вико- ристовувати. Якісь моменти з цього ланцюжка можна опу- стити, але сама ідея про орієнтацію на ці закони для орга- нізаторів необхідна.

Фінал. Окрім підсумкового оцінювання, у фіналі важ- ливі два моменти: пом'якшення дією, словом, що об'єднує

„сцену”; і дією, що об'єднує „зал” і „сцену” (загальна піс- ня, ритуальне дійство, дійство символами).

Специфіка масових заходів полягає у потужному емо- ційному впливові на людей. У великій аудиторії кожна окрема людина стає частиною натовпу і її поведінка скеро- вується масовою свідомістю, колективною емоцією. Отже сценарист-режисер масових заходів повинен враховувати це, брати на себе відповідальність і передбачати, який вплив на свідомість глядачів будуть мати ті чи інші при- йоми і загальна ідейно-художня картина всього заходу.

Найбільший вплив на свідомість учасників досягається при вмілому застосуванні у сценарії засобів ідейно- емоційного впливу, до яких у масовій виставі (дійстві) належать: живе слово, музика, кіно, інсценізації, світло і звук, піротехнічні ефекти, художньо-декоративне оформ- лення, масові сцени, символіка і колір, рух і пластика, дії виконавців. Від вмілого використання і логічного поєд- нання всіх цих засобів залежить створення цілісного, есте- тичного та емоційного дійства. На цій основі базується і театралізація — висловлення змісту матеріалу засобами театру (зриме розкриття драматургічного конфлікту і ство- рення художнього образу вистави).

Якщо ці елементи присутні, тоді захід дійсно можна назвати театралізованим, в іншому випадку — це прос- то без ідейне видовище.

Особливістю масових театралізованих форм і їх від- мінністю від театральних вистав є, по-перше: відсутність так званої «четвертої стіни», тобто безпосереднє залучення глядача до процесу дії; по-друге: в основі всіх мистецьких заходів знаходиться конкретна актуальна подія, яка їх ви- кликала (звернення до фактів і документів та їх художня обробка); по-третє: постійний процес активації глядача; в четвертих: комплексний характер — в сценарій масових свят включаються всі види, жанри та форми мистецтва.

Виходячи з цього формується і специфічна структура сценарію масових театралізованих заходів та особливості його створення.

Сценарій — це детальна літературна розробка змісту театралізованого дійства, у якій в логічній послідовності викладаються окремі елементи дії, розкривається тема, по- казані авторські переходи від однієї до іншої частини дії, проводиться орієнтовне спрямування публіцистичних ви- ступів, вносяться використовувані художні твори чи урив- ки з них, оформлення і спеціальне обладнання.

Сценарій масової театралізованої вистави відрізняється від інших видів мистецтва тим, що в ньому робота сцена- риста і режисера взаємопов’язана, тісно переплітається, і її неможливо розділити, тим більше, що на практиці біль- шість режисерів є водночас і сценаристами. Створення сценарію масового дійства, особливо свята “просто неба” (в парку, на площі, на стадіоні), це процес творчий і тому чітко не можна дати однозначних рецептів щодо їх ство- рення. Новий час народжує вже нові форми заходів. Але без самого сценарію, чи принаймні сценарного плану, не- можлива робота над постановкою будь-якого дійства, його чітка організація і образність. Майстерність же сценариста

формується саме завдяки виконанню всіх вище наведених умов роботи над сценарієм, використанням у ньому важ- ливих драматургічних елементів та різноманітних засобів створення оригінального сучасного художнього образу; плюс практика, досвід, високий інтелектуальний рівень, обізнаність з різними темами, нестандартний погляд на проблему та особисте небайдуже ставлення до матеріалу

— народжують справжні сценічні шедеври, що ніколи не залишають учасників байдужими, запам’ятовуються надо- вго і мають позитивний вплив на їх особисте ставлення до себе і світу загалом.

Компонуючи свято, сценарист, передусім, повинен по- дбати про те, щоб знайти можливість об’єднати велику ма- су глядачів, допомогти їм розсердитися за інтересами і водночас сприйняти основну тему свята; як підпорядкува- ти другорядне головному. А це означає, що сценарій масо- вого свята потрібно будувати так, щоб певні засоби впливу поширювались на всіх присутніх. До таких засобів нале- жать: оформлення території, будівель, сценічних майдан- чиків; пересувні театралізовані процесії чи групи костю- мованих; вміло складений радіо конферанс, друкований путівник чи лібрето, в якому в досконалій літературній формі подається виклад змісту і програми свята. Всією ма- сою глядачів сприймаються також піротехнічна вистава, вистава на воді чи повітряне шоу, театралізована хода (процесія) та заключний феєрверк. Ці загальні засоби впливу доповнюються тими враженнями, які присутні на святі отримують, ознайомившись з тією чи іншою части- ною програми.

В побудові сценарію масового дійства важливу роль також відіграє внутрішній монтаж епізодів. Монтаж — це творчий прийом з’єднання, завдяки якому митець в сво- єму творі зближує досить віддалені і не дотичні у звичай- ному житті предмети і людські долі, поєднує вкрай ізольо-

вані події в єдине ціле, вибудовує нові зв’язки між предме- тами, створюючи таким чином художній образ. Діапазон драматургії масових форм надзвичайно великий; від най- простішого співпереживання у видовищах до колективно організованої масової дії. Для нас останнє надзвичайно важливе, бо, на відміну від театру, який лише іноді ставить перед глядачем певні цілі і завдання до дії у майбутньому, а розмежування сцени і залу рампою та умовність обстано- вки не можуть викликати безпосередньої дії; в святі закли- ки до дії мають стосунки до кожного глядача і повинні бу- ти виконані саме цією, а не іншою аудиторією.

Організатори масового заходу намагаються ставити глядачів у такі умови, щоб вони відчували себе активними учасниками постановки. Творча активність у театралізова- ному дійстві виникає тоді, якщо участь присутніх досягає найвищої точки і впливає на подальший хід дії, присутні стають співавторами дійства.

Здійснюється процес активності не сам по собі, а за до- помогою прийомів та засобів активізації, що є привілеєм і специфікою масових дійств.

Сценарист повинен знати і включати ці засоби під час підготовки сценарію:

1.Пряме звернення до аудиторії — всі слова та дії ви- конавців спрямовані безпосередньо до присутніх, а не один до одного (як зазвичай у театрі). Таке пряме звертання пе- редбачає зворотну відповідь аудиторії.

2.Удавана активізація — або «виконавці серед гляда- чів», «підсадні особи». Це — заздалегідь сплановані вигу- ки із залу, проходження через натовп, тобто перебування в гущі глядачів і безпосереднє спілкування з ними. Цей засіб не відкидає і певної імпровізації, до якої творча група теж готується.

3.Фізична активізація — здійснюється втому разі, ко- ли аудиторію спонукають до ряду нескладних фізичних дій: передати будь-який предмет, відійти на декілька кро- ків, розвернутися в інший бік, перейти на інше місце, поп- лескати в долоні, протупотіти ногами, зробити «хвилю», тощо. Цей засіб застосовується, коли потрібно терміново переключати увагу, викликати певні почуття та уникнути небажаних емоції.

4.Словесна активація — це різні запитання до ауди- торії, звернення до присутніх, вікторини, загадки, спільне проголошення слоганів, заклики до спільної дії («давайте разом заспіваємо, давайте покличемо Святого Миколая»,

«я не чую вас», «я хочу почути чи є в залі хлопці! Добре, а тепер дівчата.., а тепер всі разом!..» і т.п.). Цей засіб дає можливість учасникам дійства через слово виявити своє ставлення до того, що відбувається, дати свою оцінку, дати вихід емоціям.

  1. Гра — є важливим засобом святкового спілкування, це ігри на сцені з залученням учасників із залу, ігри в кан- ві народного гуляння, і особливо масові ігри з аудиторією, в основі яких фізична та вербальнаактивізація.

  2. Повна дійова активізація — досягається всім арсе- налом художніх засобів у сукупності із згаданими вище за- собами активізації. Якщо аудиторія залучена до дії і впли- ває на її подальший хід за задумом організаторів, ми дося- гаємо вищої точки активності у святі. Воно стає інтеракти- вним.

Мета активізації глядача у святі, полягає не лише у створені піднесеної атмосфери та реалізації художнього задуму, вона значно глибша. Адже масові свята мають ва- жливе соціально-психологічне значення. По-перше, завдя- ки активній участі у святі, людина має можливість відпо- чити, виплеснути накопчені емоції, дати позитивну розря- дку напрузі, вийти із депресивного стану. По-друге, допо-

магає сформувати активну позицію людини у подальшому житті: “якщо я так думаю, то маю до цього особисте став- лення і відповідно до цього кажу і роблю”. По-третє, спри- яє формуванню творчої особистості. А також вчить спів- чувати і співпрацювати через активне ставлення до оточу- ючих.

Сценарно-режисерська театралізація — це творчий спосіб перетворення життєвого, документального матеріа- лу у художній сценарій, з подальшим його приведенням до художньої образної форми вистави через систему образот- ворчих, виразних та інакомовних засобів.

Виділяють три види театралізації:

  1. Театралізація компільованого (комбінованого) виду — це тематичний підбір і використання готових ху- дожніх образів з різних видів мистецтв і поєднання їх між собою сценарно-режисерським ходом. Найчастіше зустрі- чається у театралізованомуконцерті.

  2. Театралізація оригінального виду — створення нових художніх образів згідно з сценарно-режисерським задумом. Широко використовується при створені сценаріїв документального жанру, в основі яких лежить інсценізація документу, інсценізація віршів, інсценізація пісні (вечір- портрет, театралізований захід, присвячений подіям мину- лого, вечір побудований за листами,тощо).

  3. Театралізація змішаного виду — це використання сценаристом першого і другого видів театралізації. Одна частина театралізованої дії (наприклад, пролог), основана на оригінальному створені нових текстів, образів, номерів, а друга частина — це компіляція готовихномерів.

Сьогодні гостро стоїть питання, яке майбутнє створить нове покоління? Адже воно залежить від не ординарно ми- слячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної ду-

ховної еліти, формування якої залежить і від нас. Тому за- ходи ми повинні створювати професійно та грамотно.

Словник культурно-масової та театрально- драматургічної термінології

 

А

Авансцена — передня частина сцени перед завісою, теж саме. Що і просценіум.

Адаптація — пристосування якогось тексту до потреб сценарію, переробка тексту.

Агітбригада — невеликий, зазвичай пересувний, само- діяльний або професійний концертний колектив, репертуар якого будується на злободенному матеріалі.

Академія читацька — цикл заходів, присвячених на- вчанню користувачів основ інформаційної культури.

Акт — частина драматургічного твору, окрема дія.

Акція — подія, виступ, комплексний захід, тривалість якого залежить від поставлених завдань.

Піар-акція — різноманітні заходи, спрямовані на збі- льшення популярності особистості чи події.

Алегорія — абстрактне поняття, яке втілене в окремо- му художньому образі.

Альманах — календар свят та визначних подій, інфо- рмація про видатних діячів минулого та сучасності.

Амплуа — тип ролі, який відповідає акторській індиві- дуальності: герой, трагік, тощо.

Анонс — коротка попередня інформація про майбутню виставу, свято, тощо.

Ансамбль — художня узгодженість різноманітних елементів, а також одночасний виступ кількох музикантів та співаків, колективів з кількох виконавців.

Антагоніст — в античній драматургії персонаж, який знаходиться у конфлікті з іншими персонажами і веде з ними драматичну боротьбу.

Античний — той, хто має відношення до грецької або римської історії та культури.

Антракт — перерва між діями вистави, відділення концерту.

Аншлаг — об'ява про те, що всі квітки на видовище продані та про відсутність вільних місць в глядацькому за- лі.

Антре — на естраді та в цирку: невеличка сатирично- гумористична сценка.

Апарт (Апарте) — мова персонажа, яка звернута ним до самого себе і яку, немовби, не чують інші дійові особи.

Апофеоз — заключна урочиста частина, масова остан- ня сцена вистави, уславлення, звеличання когось чи чо- гось, епілог.

Арлекін — один з найпопулярніших персонажів іта- лійської “комедії масок”, а ще тканини, які обрамовують сценічну арку.

Арт-зустріч — це вечора для тих, хто цікавиться твор- чістю, мистецтвом.

Арт-простір (виставковий зал) — мистецька акція (творчість), активно впроваджувана в реальний простір, при цьому сам простір виступає в якості арт-об'єкта, або служить лише обрамленням для нього.

Арт-година — година мистецтва.

Архітектоніка — основний принцип побудови сценар- ної структури, взаємозв'язок окремих частин. Зовнішня структура драми. Те ж саме, що і композиція.

Асамблея — різновид літературного вечора, стилізова- на під епоху ХVІІІ століття.

Асорті — захід з набором різноманітних тем і форм роботи.

Мозкова Атака (мозковий штурм) — інтелектуальна гра, що вимагає від учасників в мінімальні терміни вирі- шення певної задачі.

Атракціон — технічне пристосування для розваг, у цирку — великий номер, що підпорядкований якійсь пев- ній темі або жанру циркового мистецтва.

Аукціон знань — творчий захід, різновид вікторини, який сприяє прищеплюванню інтересу до пізнання, розши- ренню кругозору, зростанню творчої активності учасників. Інтелектуальні розваги.

Афіша — текстова інформація про те, де, коли і яка саме відбудеться подія. Видовище.

 

Б

Бал — літературно-музична композиція з підвищеною урочистістю, класичним етикетом та з використанням хо- реографічного жанру.

Бал-маскарад — костюмований бал.

Балаган — різновид видовищного народного мистецт- ва гумористичного напрямку з дуже поверховою і досить брутальною драматургією. Працювали на ярмарках, гулян- нях тощо.

Бенефіс — захід, на честь одного поета, музиканта, ав- тора та інших.

Бесіда — діалогова форма заходу, розмова з аудиторі-

єю.

Бібліо-глобус — захід, присвячений книгам про істо-

рію, культуру, релігію, традиції різних країн, подорожах і мандрівників.

Бібліо-кафе — форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість страв подаються книги.

Бліц — будь-який захід, проведений за короткий час.

Блок — об'єднання відносно дрібних елементів сцена- рію в єдину структурну одиницю, наприклад концертних номерів.

Брейн-ринг — гра між двома (і більше) командами у відповіді на питання.

Бурлеск — комічне зображення якогось явища чи ха- рактеру, форма кумедного перебільшення, розмова про се- рйозні речі у жартівливій манері.

Бутафорія — штучні речі, створені для використання у виставі, які імітують справжні.

Буфонада — жартівлива сценка, яка побудована на пе- ребільшенні.

Бюро літературних новинок — захід-знайомство з новинками літератури, творча зустріч.

В

Варіант — одна з декількох редакцій твору, його видо- зміна.

Вентрологія — “черевомовлення”, особлива техніка сценічного мовлення, коли актор розмовляє, не рухаючи губами.

Вербальний — не письмове висловлення, незафіксова- ний у письмовій формі твір літератури.

Вернісаж — захід, присвячений художньої творчості, що проводиться в урочистій обстановці, на якому присутні спеціально запрошені особи.

Версифікація — техніка віршування, процес створення віршів.

Вертеп — в українському ляльковому театрі — неве- личка скринька, переносний ляльковий театр, де демон- струвались кумедні сценки переважно побутового харак- теру.

Вечір — вечірнє зібрання для дружньої зустрічі з ме- тою розваги, з використанням музичної диско-програми, та різноманітними ігровими формами.

Літературний вечір — масовий захід, який присвячу- ється творчості того чи іншого письменника або поета (найчастіше приурочується до ювілейних дат).

Вечір поезії — масовий захід, який присвячується пое- зії, творчості одного поета або окремій темі.

Вечір-аукціон — вечір з елементами аукціону.

Вечір-портрет — захід, мета якого, розкрити різні гра- ні особистості героя вечора.

Вечір-реквієм — вечір пам'яті, присвячений сумним або трагічним датам історії чи подіям сьогодення.

Вечір художнього читання — спеціально організована програма виступів у неформальній камерній обстановці.

Вечір-елегія — музичний або ліричний вечір, присвя- чений поетичним або музичним творам, наповненим мела- нхолійним, сумним настроєм.

Комільфо-вечір (вечір гарних манер) — вечір, присвя- чений етикету.

Літературна вечірка — зустріч друзів, знайомих (за- звичай ввечері) для обговорення літературних творів, при- свячена літературним темам.

Відео-вікторина — вікторина з використанням відео- фрагментів.

Відео-круїз — захід-подорож з використання відеома- теріалів.

Відео-лекторій — лекторій, з використанням відео- фрагментів.

Відеосалон — цикл заходів, з демонстрацією відеома- теріалів (фільмів, кліпі та тощо).

Вистава — видовище, показ того, про що йдеться в сценарії або п’єсі.

Візит — офіційне відвідування, з діловою метою.

Вікторина — пізнавальна гра, що складається з питань і відповідей на теми з різних галузей знань, з метою роз- ширення освітнього кругозору.

Водевіль — жанровий різновид комедійної драматур- гії, вистава з куплетами і танцями, легка комедія.

Вокал — спів, виконання музичних творів засобом спі-

ву.

Вітальня літературно-музична — комплексний захід,

оформлений як тематична зустріч у камерній обстановці.

 

Г

Галерея — захід, побудований по типу послідовного ряду, низки образів, типів, тематики.

Гег — комедійний трюк, вставний трюковий номер у комедії.

Герой — в драматургії та театрі — головний персонаж.

Гід літературний — захід-путівник по літературних місцях або творах.

Гіпербола — перебільшення якихось якостей того, про що йдеться, щоб підсилити виразність та наочність.

Народне гуляння — проведення часу великої кількості людей під відкритим небом з розвагами, танцями, зазвичай присвячено різним народним календарним святам, супро- воджується розповіддю і показом народних традицій.

Гра — змагання, заздалегідь погоджені з певними правилами.

Градація — послідовне збільшення у певному поряд-

ку.

Графік — наочне логічне зображення умовного типу,

що відбиває якийсь процес.

Гротеск — зображення чогось або когось у повторно- комічному вигляді.

Гуморина — фестиваль гумору та сатири.

 

Д

Декламація — мистецтво виразного читання вголос, іноді — занадто театральна, штучна манера акторського виконання.

Декорація — елемент художнього оформлення сценіч- ного простору.

День відкритих дверей — включає екскурсії, бесіди, виставки, ігрові програми, зустрічі з цікавими людьми, концерти і т. д.

Дефініція — невелике за обсягом визначення якогось поняття, формування.

Дефіле — урочистий, величавий прохід по сцені учас- ників в яскравих, костюмах.

Діалог — розмова між двома чи декількома персона- жами.

Дія — у видовищному мистецтві — послідовність сце- нічних подій, сума вчинків персонажів, з яких складається сюжет, а також частина драматургічного твору, те ж саме, що і акт.

Драма — драматургічний твір взагалі, рід літератури, жанр драматургії, драматична за характером життєва ситу- ація.

Драматична боротьба — низка подій, що відбувається у п'єсі та сценарії, прояв конфліктної сутички, змагання, протиборство.

Драматург — письменник, який пише драматургічні твори — п'єси, сценарії, тощо.

Драматургія — мистецтво створення творів драматур- гічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів.

Дивертисмент — вистава, що складається з окремих номерів чи фрагментів, колись виконувалась наприкінці видовища.

Літературний диліжанс — заходи в ігровій формі, стилізація дороги або подорожі з обов'язковими зупинками

— станціями, галявинами, островами, стежками, будиноч- ками.

Диско-лекція — усна розповідь, що супроводжується відео-рядом і підібраною музикою.

Дискотека — музичний захід. Форми організації дис- котек самі різноманітні: тематичні, танцювальні. Організа- ція вимагає добре оснащеної фонотеки, необхідної апара- тури, відповідного обладнання та оформлення залу.

Дискусія — спеціально організований обмін думками (суперечка однодумців) якого-небудь питання (проблеми) для отримання інформаційного продукту у вигляді рішень.

Диспут — публічна суперечка.

 

Е

Експозиція — епізод сценарної структури, який стоїть на чолі композиції, перед зав'язкою, його метою є введен- ня глядачів у дію, ознайомлення з драматургічним матері- алом та персонажами, з умовами сценічного існування.

Епізод — закінчена частина сценарію, його фрагмент, що має самостійне значення.

Епілог — епізод сценарної структури, який завжди стоїть на останньому місці в композиції, після розв'язки (в сценаріях масових заходів іноді після кульмінації або спів- падає з нею), в якому підбиваються підсумки сценічної дії, інколи у формі урочистого апофеозу.

Естрада — сцена, підмостки, на яких проходять висту- пи виконавців, видовищне мистецтво, концертна діяль- ність.

Етимологія — походження слова чи виразу, їх пер- винне значення.

 

Є

Єдина дія — сума вчинків дійових осіб драматургічно- го твору, які вони роблять на шляху до певної цілі, теж са- ме, що і наскрізна дія в театрі.

Єдність місця, часу і дії — вимоги до побудови драма- тургічного твору, що існують ще з давніх часів: дія відбу- вається в одному місці на протязі недовгого часу навколо однієї головної історії.

 

Ж

Жанр — тип мистецького твору, який характеризуєть- ся схожими рисами, підпорядкований певним правилам.

Журнал — захід, стилізований під періодичне видання.

 

З

Зав'язка — епізод сценарної структури, з якого почи- нається сценічна дія і який стоїть між експозицією та роз- витком дії.

Звуконаслідувач — акторське вміння відтворення різ- номанітних звуків.

Зонг — музичний вставний номер драматичної виста- ви, текст якого скоріше вимовляється, ніж співається.

З’явлення — в драматургії та театрі – проява персона- жу, частина картини.

Зустріч — збори, з метою знайомства з ким-небудь, бесіди, обговорення.

Зустріч за самоваром — зустріч у камерній обстановці з частуванням. Як правило, на фольклорну тему.

Тематична зустріч — зустріч, присвячена якій-небудь темі.

Зустріч-інтерв'ю — зустріч, підготовлена і проведена у форміінтерв'ю.

Зустріч-презентація — офіційне представлення, відк- риття чого-небудь створеного, організованого.

 

І

Ідея — головна думка художнього твору, заради якої він створюється.

Імброліо — складна та заплутана ситуація в сюжеті драми, яка заважає персонажам чітко зрозуміти події, що відбуваються.

Інтермедія — невеличка гумористична сценка, яку ко- лись демонстрували між актами великої вистави, а також вставка між номерами концерту або номерами циркового видовища, междія.

Імпровізація — створення художнього твору безпосе- редньо в процесі його виконання.

Інсценізація—постановка літературноготвору.

Інтерпретація — особисте розуміння та відчуття твору постановником чи виконавцем, погляд з іншого боку, те ж саме, що і трактування.

Інтрига — термін, який може означати основну ситуа- цію сюжету, зловмисність дії, підступні наміри одних ді- йових осіб щодо інших, схему подій, які відбивають боро- тьбу персонажів поміж собою.

Інформ-дайджест — масовий захід, що містить корот- кий виклад популярних творів художньої літератури.

К

Картина – у драматургії та театрі: закінчена самостій- на частина акту.

Кабачок — театр мініатюр (жартівливих номерів) в ан- туражі «міні-кафе».

КВК — веселе, гумористичне змагання кількох команд.

Калейдоскоп — захід зі швидкою зміною малих форм масової роботи.

Камерний — твір чи виконання твору, який призначе- ний для вузького кола читачів, а також музичний твір для невеличкого складу виконавців, ліричного або філософсь- кого напрямку.

Капусник — веселе самодіяльне подання з жартами, пародіями, віршами та піснями на будь-які теми.

Карнавал — свято з ходами, вуличним маскарадом, театралізованими іграми.

Карусель літературна — розважальний захід в ігровій формі на літературні теми, з швидкою і безперервною змі- ною конкурсів, завдань.

Катарсис — обов’язковий елемент трагедії, емоційне очищення через співчуття, жаль та страх.

Катастрофа — одна з частин античної трагедії, кінець дії, загибель героя, трагічна розв’язка.

Літературне Кафе — спеціально організовані на од- ному майданчику розваги на літературні теми, що імітують застілля. Різновиди: вечірка, посиденьки, салон, клуб, при- йом, асамблея. Дана форма передбачає такі атрибути: кафе, приглушене освітлення, частування.

Коктейль — вечірній, але не надто урочистий захід, з напоями та фуршетом, що припускає легке невимушене спілкування.

Колаж — захід-суміш різнорідних елементів, яскраве і виразне повідомлення з уривків інших текстів.

Комедія — один з головних жанрів драматургії, в яко- му сюжет будується на смішних, кумедних ситуаціях.

Комедія масок (Commedia Della Arte) — відомий різ- новид театрального видовища Італії, що побудований на імпровізації та буфонаді з використанням образів персо- нажів-«масок», характери яких не змінюються у будь- якому сюжеті.

Компіляція — запозичення чужих творів, а також складений з них несамостійний твір.

Композиція — захід, структура якого складається з по- єднання яких-небудь елементів, об'єднаних загальним за- думом, ідеєю і утворюють гармонійну єдність.

Композиція літературно-музична — комплексний за- хід, присвячений певної теми або персони. Сценарій скла- дається з поетичних і музичних фрагментів.

Конкурс — особисте або командне змагання з метою виявлення найкращих учасників, виконавців, кращої робо- ти. Конкурс може бути самостійною формою роботи (му- зичний, фольклорний, танцювальний, поетичний) або складової частиною будь-якого заходу, свята, ігри.

Контамінація — поєднання у літературному монтажу різних редакцій одного твору, їх змішування.

Контекст — словосполучення, яке оточує певне слово або фразу, за допомогою якого визначається зміст цього слова та всього висловлення.

Контрапункт — побудова драматичного сюжету за принципом контрасту.

Контраст — різке протиставлення, протилежність, не- схожість.

Конфлікт — обов’язковий елемент структури драма- тургічного твору, зіткнення протилежних ідей та поглядів, загострення суперечностей, яке має форму драматичної боротьби.

Концерт казковий — концерт, пов'язаний з тематики казок.

Корифей — керівник хору в античній трагедії, який безпосередньо контактував з акторами, у подальшій історії

– ведучий театральний діяч, класик театрального мистецт- ва, майстер своєї справи.

Котурни — в античному театрі особливе акторське взуття з товстою підошвою, щоб збільшити зріст виконав- ця, у переносному значенні “стояти на котурнах” - поводи- ти себе занадто гордовито, зневажливо відноситись до оточення.

Круглий стіл — форма колективної дискусії, що до- зволяє проводити плідні обговорення, всебічно розгля- дати різні питання і виробляти спільні рішення.

Кульмінація — епізод сценарної структури, який сто- їть після розвитку дії та попереду розв’язки та в якому від- бувається найбільше напруження фізичних та моральних сил, відбувається головне та найважливіше зіткнення за конфліктом.

Куплет — окрема частина пісні, що може супроводжу- ватись приспівом або рефреном.

 

Л

Лабораторія — захід, що носить дослідницький харак- тер, стилізація науково-дослідницької діяльності. Лабі- ринт — захід, гра-пошук зі складними, заплутаними за- вданнями.

Лаці — різноманітні трюки, кумедні номери та імпро- візації, які ніяк не пов’язані з сюжетом. Вони вводились у виставі італійської комедії масок.

Лейтмотив — важливий драматичний елемент. сцена- рний хід, головна думка, яка неодноразово повторюється в різних варіантах.

Лекторій — цикл лекцій, об'єднаних однією темою.

Лекція — публічний виступ, монолог.

Лібрето — стислий переказ сюжету опери чи балету, будь-якої вистави.

Логотип — символічне зображення, яке є фірмовим знаком установи чи продукції.

Лотерея — організована гра, при якій розподіл питань залежить від випадкового вилучення того чи іншого квитка або номера.

М

Маніпуляція — демонстрування фокусів, побудоване на швидкості рук та використанні різних пристосувань.

Марафон — цикл масових заходів, об'єднаних загаль- ною тематикою. Або тривалий культурно-мистецький за- хід, під час якого йде збір коштів на ту чи іншу потребу.

Маскарад — див. Карнавал.

Вільний мікрофон (відкрита трибуна) — усім бажаю- чим надається право висловити свою думку, бути почутим.

Мелодекламація — читання вголос віршів або прози у музичному супроводі.

Мелодрама — різновид драми з сюжетом побутового характеру, з перебільшеними емоціями, несподіваними ви- падковостями.

Метафора — образне втілення поняття, те ж саме, що алегорія.

Метод — засіб або сума засобів в якій-небудь сфері людської діяльності.

Методика — сукупність методів виконання певної ро- боти.

Методологія — вчення про метод, сукупність методів дослідження, які використовуються в тій чи іншій науці.

Мізансцена — розташування виконавців на сцені в окремі моменти вистави.

Мім — в античні часи, коротка сценка побутового ха- рактеру з кумедними подіями, пізніше актор-виконавець пантоміми.

Міміка — передача певних почуттів за допомогою м’язів обличчя.

Мімодрама — вистава, в якій передача інформації від- бувається без слів, за допомогою рухів та міміки, те ж са- ме, що і пантоміма.

Мініатюри — ряд художніх постановок малих форм.

Міракль — різновид середньовічної драматургії мора- лізаторського характеру, в якому йшлося про дива.

Мітинг — збори для обговорення будь-яких політич- них питань.

Мнемотехніка — “відгадування” думок на відстані за допомогою умовних слів та рухів.

Мозаїка — комплексний захід, складений з ряду малих заходів, розважального характеру, різноманітних за фор- мою і тематикою.

Монолог — мова одного персонажу драми, інколи не звернута до іншого персонажу, характеризується відсутні- стю обміну думками.

Мораліте — драматургічний твір з алегоричними пер- сонажами, який має дидактично-повчальний характер.

Монтаж — сценарний термін, процес з’єднання частин в єдине ціле, а також жанровий різновид масових театралі- зованих видовищ, літературний монтаж.

Мотив — багатозначний термін: найпростіша одиниця розповіді, складова частина фабули, привід для якоїсь дії, довід на користь чогось, музична тема, тощо.

Мюзикл — музично-сценічна постановка, в якому пе- реплітаються діалоги, пісні, музика, хореографія.

Мюзік-Хол — різновид естрадного театру, де демон- струються невеличкі різноманітні номери, які складаються

або у концерт, або у виставу з нескладним сюжетом – ревю чи огляд.

 

Н

Нарратор — ведучий, оповідач, людина від театру, чи- тець, найчастіше зустрічається у епічній, романтичній драматургії, у інсценівках, посередник між дійовими осо- бами та глядачами.

Наскрізна дія — сума вчинків дійових осіб театраль- ної вистави на шляху до певної цілі, те ж саме, що і єдина дія в драматургії.

Номер — в концертній діяльності та цирку – окремий закінчений виступ, невеличка сценічна дія одного чи кіль- кох виконавців.

 

О

Образ — художнє уявлення про якесь явище чи ситуа- цію, засіб та форма показу дійсності в мистецтві.

Огляд-конкурс — публічний показ-конкурс результа- тів діяльності.

Опера — театральна вистава, в якій інструментальна музика поєднується з вокалом.

Оперета — театральна вистава лірично-комедійного характеру, де розмови персонажів поєднуються зі співом та танцями.

 

П

Пауза — перерва в розмові, мовчання.

Панорама — захід, широко і оглядово охоплює яку- небудь тему.

Пантоміми — вистава, в якій передача інформації від- бувається без слів, за допомогою рухів та міміки, те ж са- ме, що і мімодрама.

Парад — урочиста процесія, в цирку, урочистий вихід всіх учасників на початку вистави.

Персонаж — дійова особа художнього твору.

Персоніфікація — втілення певної ідеї у конкретний сценічний образ персонажу, уявлення про абстрактне явище у конкретному образі.

Перфоманс — авангардний напрямок сучасного мис- тецтва: видовище, у якому мистецьким об’єктом стає тіло виконавців, оточуючи побутові речі, іде безпосереднє спі- лкування з глядачами.

П’єса — літературний твір, що має драматургічну фо- рму, який можна і читати, і ставити у театрі.

Підтекст — зміст, який не висловлений в розмові, але мається на увазі.

Подія — в драмі: вчинок персонажу, який приводить до важливих змін в долі дійових осіб, який є наслідком по- передніх подій та готує наступні.

Поетична світлиця — комплексний захід, поетична зустріч.

Практикабль — справжні, не бутафорські частини сценічного оформлення, які використовуються у повсяк- денному житті.

Прем'єр — актор, який виконує головні, найважливіші ролі.

Прем'єра — перша вистава п'єси в театрі, естрадної, концертної або циркової програми.

Престидижитація — різновид маніпуляції, вміння ро- бити швидкі, спритні рухи руками, показ фокусів за допо- могою лише рук.

Прив'язка — елемент сценарної структури видовища, за допомогою якого відбувається зв’язок виконавців з гля- дачами та який має відношення до всіх присутніх.

Програма (Програмка) — паперовий аркуш, на якому розміщують перелік номерів персонажів та виконавців, усіх, хто створив виставу чи приймає участь в концерті, ін- коли в програмі розміщується стислий опис сюжету виста- ви – лібрето.

Конкурсна програма — захід, що складається з кіль- кох конкурсів.

Концертна програма — захід, що складається з кон- цертних номерів.

Розважальна програма — захід, що складається з конкурсів та ігор.

Проекція — зображення, що висвітлюється на екрані за допомогою проекційного апарату.

Пролог — необов’язковий елемент сценарної структу- ри, який стоїть попереду експозиції, своєрідний вступ, що вводить глядачів в матеріал та настрій видовища, увертю- ра.

Промо-акція — акція, вид рекламної активності ком- панії.

Протагоніст — ведучий дії в античній трагедії, вико- навець головної ролі.

Просценіум — найближча до глядачів частина сцени перед завісою, авансцена.

Процесія — урочисте та багатолюдне проходження.

Р

Рампа — край сцени, лінія розподілу театрального простору на сцену та зал, в переносному значенні – сцена або театр взагалі.

Раус — невеличкий балкон на фасаді цирку або бала- гану, з якого запрошували глядачів на виставу у давнину.

Ревю — естрадний огляд, вистава, яка складається з окремих сцен та номерів, що інколи поєднані темою або легким сюжетом.

Режисер — фахівець, який створює виставу, постанов- ник п’єси або сценарію.

Режисура — мистецтво створення вистав та різнома- нітних видовищ.

Резюме — висновок, який містить основні теоретичні положення праці, підсумок.

Реквізит — речі, які потрібні виконавцям під час ви- стави.

Реквієм — вокально-інструментальний музичний твір, що має скорботно пам'ятний характер.

Ремарка — стислі пояснення автора в тексті драматур- гічного твору.

Ремінісценція — риси художнього образу або події, які нагадують про когось або щось.

Репертуар — перелік творів, що виконуються в театрі або з яким виступає окремий виконавець чи творчий коле- ктив.

Репліка — один з елементів сценічного діалогу, запе- речення, відповідь однієї дійової особи іншій.

Рефрент — повторення віршованих рядків, речень або слів у пісні, приспів.

Речитатив — наспівана декламація, поєднання читан- ня вголос та співу.

Ринг — захід, де в кожному «раунді» 2 учасника, один проти іншого відповідають на складні питання.

Ритм — послідовне та рівномірне чергування різнома- нітних елементів, які складають твір.

Ритуал — сформований через звичай та встановлений традицією порядок проведення якоїсь дії, церемоніал.

Розв'язка — епізод сценарної структури, який стоїть після кульмінації та в якому відбувається розв'язання всіх сюжетних проблем. В сценаріях масових театралізованих заходів зустрічається не завжди.

Роль — частина тексту драматургічного твору, яка зо- бражує певну людину та має виконуватись актором, ху- дожній образ.

 

С

Свято — масовий захід, присвячений знаменній даті або події загальнонародного, традиційного характеру.

Синкретизм — суміш різноманітних за матеріалом елементів сценарію, їх з'єднаність.

Симультанність — одночасність дії, проведення кіль- кох заходів в межах єдиного свята.

Ситуація — сума певних умов та обставин, які скла- даються в те чи інше становище.

Скандування — одночасні голосні вигукування слова або вислову.

Скетч — невеличка п'єса в одній дії, комедійна сценка.

Соло — виконання музичного твору одним виконав- цем, а також твір, передбачений для такого виконання.

Статист — актор, який виконує другорядні ролі, учас- ник масової дії.

Структура — взаємозв'язок складових частин єдиного цілого, внутрішня побудова, те, що має певну організацію.

Схема — зображення або опис чогось у загальних ри- сах, у спрощено-узагальненому вигляді.

Сцена — майданчик, підмостки, на якому відбувається дія театральної вистави.

Сценарій — колись, план драматургічного твору, сю- жетна схема театральної вистави, пізніше, драматургічний

твір, за яким створюється кінофільм, радіопередача, теле- передача, масове театралізоване видовище.

Сценарист — драматург, який створює сценарій, автор сценарію.

Сценарний хід — практичне втілення ідеї сценарію, його основної думки, його художнього образу, засіб фор- мування сценарної структури, обов'язковий елемент сцена- рію.

Сценографія — мистецтво художнього оформлення сцени, вистави, видовища.

Сюжет — поступовий ряд подій, що пов'язані поміж собою та які складають зміст твору.

 

Т

Творча лабораторія — захід з обміну досвідом, знан- нями в цікавій, творчій формі.

Творчий звіт — захід, присвячений аналізу діяльності установи, творчого колективу.

Театр — особливий вид видовищного мистецтва, в якому життя відображається за допомогою драматичної дії, а також споруда, де відбуваються вистави.

Театралізація — пристосування літературного матері- алу до вимог театрального мистецтва, переведення його у дійове видовище, використання у показі різних технічних засобів та елементів оформлення.

Театрознавство — наука, яка вивчає історію театру та театральне сьогодення, теоретичні засади сценарного мис- тецтва.

Театрознавець — вчений, який вивчає різні аспекти життя театру.

Тема — найголовніша проблема та певне коло конкре- тних явищ мистецького твору, в якому відбувається дія.

Тип — літературний образ, в якому узагальнюються окремі риси зовнішності чи характеру персонажу, його со- ціальної, національної та професійної приналежності.

Типовий — характерний. Той, що відповідає певному стандарту, уявляє з себе зразок.

Типологія — розподілення чогось за найхарактерні- шими ознаками, класифікація.

Титул — перша сторінка книги чи рукопису, на якому містяться відомості про автора, назва твору, визначення жанру та місце і рік видання або створення, інакше кажу- чи, заголовний аркуш.

Трагедія – один з головних жанрів драматургії, який має в основі дуже загострений конфлікт, непримиренну боротьбу, загибель головних героїв, у переносному зна- ченні – страшна, невиправдана подія, загибель, катастрофа. Трагікомедія — драматичний твір, що має риси траге-

дії та комедії.

Трактування — своє особисте розуміння чогось, свій варіант, теж саме, що і інтерпретація.

Трюк — незвичайно коротка дія, вправна та ефектна, на естраді чи цирку, основний структурний елемент видо- вища, його структурна одиниця.

У

Увертюра — музичний вступ до вистави, у перенос- ному значенні — те, що передує основній дії, пролог.

Усний журнал — активна форма пропаганди новинок друку.

Ф

Фабула — стислий переказ найголовніших подій, які складають сюжет художнього твору в їх логічній послідо- вності.

Феєрія — подання казкового змісту, відмінне пишною постановкою і сценічними ефектами. Чарівне, казкове ви- довище.

Фестиваль — широка громадська святкова зустріч, що супроводжується оглядом досягнень яких-небудь видів мистецтва.

Флешмоб — збір людей з метою проведення одноразо- вої акції. Це заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей раптово з'являється в громадському місці, протягом декількох хвилин вони виконують заздале- гідь обумовлені дії.

Форум — представницькі збори, з'їзд.

Фото-крос — змагання фотографів.

Фрагмент — дрібна частина цілого, шматок якогось твору.

Функція — певний обов'язок, який треба неодмінно виконати.

Х

Характер — сукупність рис та особливостей, які при- таманні певній людині або явищу.

Хепенінг — форма сучасного театралізованого видо- вища, коли виконавці не дотримуються якогось певного тексту, з елементами імпровізації та випадковості, з вико- ристанням різних технічних засобів та оточуючого середо- вища.

Хвилина слави — захід, де будь-яка людина може по- казати свої унікальні здібності.

Хіт-парад — парад популярності, який визначається в результаті опитування.

Хобі-клуб — клуб, що об'єднує людей з певним хобі (різновид розваги, захоплення).

Хор — колективний персонаж античного театру, у сьо- годенні, колектив виконавців вокальних творів.

Хореографія — мистецтво створення танцювальних номерів та вистав, сукупність явищ, що мають відношення до танців.

Хореограф — майстер постановки танців.

Хормейстер — керівник хорового колективу.

Хроніка — викладання подій у часовій послідовності, жанровий різновид п'єс, в яких йдеться про певні події, що викладаються у хронологічній послідовності.

Хронограф — захід–розповідь за роками про якісь іс- торичні події.

Хронологія — послідовність подій у часі.

Хронометраж — вивчення протікання процесу у часі, вимірювання часу.

Ц

Церемоніал — загальноприйнятий, офіційно встанов- лений порядок урочистих дій, процесій, різноманітних за- ходів, ритуал.

Цикл зустрічей — кілька зустрічей, об'єднаних однією темою.

Ч

Читець — актор, який виступає з читанням художніх та документальних тестів, іноді — ведучий.

Ш

Шабаш — захід, присвячений містичній або екзотери- чній літературі, стилізоване під розгул нечистої сили.

Шоу — яскраве уявлення, розраховане на гучний зов- нішній ефект, розважальна програма з ефектним музичним і візуальним супроводом.

Інтелектуальне Шоу — яскрава інтелектуальна роз- важальна програма.

Шоу-програма — програма, що складається з декіль- кох чудових, яскравих номерів.

Е

Експозиція — виставка будь-яких предметів (експона- тів) розміщених для огляду, згідно з визначеним поряд- ком.

Експромт — захід-імпровізація або різного роду ви- ступи, виконання без попередньої спеціальної підготовки.

Ерудит-шоу — гра, організована у формі вікторини.

Ескізи — кілька невеликих за розміром постановок, об'єднаних в один захід спільною ідеєю або темою.

Естафета — спільна діяльність групи учасників, яка визначається сюжетом, сценарієм, правилами.

Ф

Фарс — середньовічна форма гротескної драматургії, за змістом та настроєм інколи брутальна і непристойна. Демонструвалась як междія, а інколи самостійно.

Феєрія — вистава з різноманітними сценічними ефек- тами, яскравими трюками та незвичайними драматургіч- ними ситуаціями.

Ю

Ювілей — урочисто відзначається річниця знаменної події, життя або діяльності будь-якої особи, існування установи, підприємства, організації.

Я

Ярмарок — захід, присвячений народним звичаям, свята з іграми, забавами, піснями.

Ярмарок творчих ідей — акція, яка спрямована на ви- явлення проектів, здатних внести в культурне життя но- визну, креативність.

Список використаних матеріалів:

  • “Сценічна майстерність культпрацівника” - (Д.М. Генкін, А.А.Конович);

  • “Режисура естради та масових видовищ” - ( ЗайцевВ.П.);

  • “Майстерність актора та режисера” - (ЗахаваБ.Є.);

  • “Основи теорії драми та сценарної майстерності” - (Обе- ртинська А.П.);

  • “Поетичний словник” - (КвятковскийА.П.);

  • Словник іншомовнихслів;

  • Матеріалиінтернет-сайтів.

Матеріали до друку підготувала провідний методист з національно - культурних товариств відділу по роботі

з національно-культурними товариствами

та інформаційно-видавничої діяльності О.Б. Райлян

 

Відповідальна за випуск

в.о. директора обласного методичного

центру культури і мистецтва О.М. Герман

Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтваНаші кнопки для розміщення на Ваших ресурсах.

Для обміну кнопками звертайтесь через "Зворотній зв'язок" нижче.

Запорізький Колорит

Поштова адреса:

69095, Україна, Запоріжжя, пр. Соборний, 152 (див. на мапі )

 

Час роботи:

Пн. - Чт. з 8:00 до 17:00, Пт. з 8:00 до 15:45

Перерва з 12:00 до 12:45