search

Нестеренко О.В.

17-18 травня 2018 року на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького відбувся  І Всеукраїнський форум-презентація «Етика релігій і конфесійне розмаїття» в рамках реалізації проекту молодих вчених  «Теоретико-методичний супровід діалогічної взаємодії релігійних ідентичностей у культурно-освітніх практиках народів Північного Приазов’я» - керівник проекту проректор з наукової роботи, д.п.н., професор Москальова Людмила Юріївна.

До початку заходу учасники переглянули ІІІ регіональну виставку «Духовна весна» та фотовиставку за матеріалами експедиції «Сакральні перлини Північного Приазов’я».

У відкритті форуму взяли участь: ректор МДПУ імені Богдана Хмельницького, професор Солоненко Анатолій Миколайович; проректор з навчальної роботи МДПУ імені Богдана Хмельницького, професор Мальцева Ірина Андріївна; проректор з заочно-дистанційної форми навчання МДПУ імені Богдана Хмельницького, регіональний представник Ради національних спільнот України, доцент Арабаджи Олена Семенівна; член правління національно-культурної караїмської спільноти «ДЖАМААТ» Ялпачик Софія Геліївна.

У заході також взяла участь провідний методист ОМЦКіМ Нестеренко Олена Володимирівна, яка проінформувала про діяльність установи у напрямку охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини Запорізької області для подальшої співпраці із МДПУ імені Богдана Хмельницького.

В рамках форуму проведено пленарні дискусії, модератором яких виступила доктор філософських наук МДПУ імені Богдана Хмельницького, професор, консультант проекту Троїцька Тамара Серафимівна.

Для учасників першого дня форуму була організована екскурсія храмами міста «Презентація релігійних практик Мелітопольщини», а також тренінги для студентів університету.

 

 

 

 

5-6 травня 2018 року комунальною установою “Обласний методичний центр культури і мистецтва” Запорізької обласної ради за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації проведена обласна культурно-мистецька акція “Запорізькі обереги” в рамках фестивалю “Історія.ua”.

Акція “Запорізькі обереги” відбулась на прибудинковій площі комунального закладу “Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека” Запорізької обласної ради з метою збереження, розвитку, популяризації декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Запорізької області, залучення широкої громадськості до більш глибокого пізнання витоків народного мистецтва, встановлення творчих стосунків між об'єднаннями та самодіяльними майстрами.

У заході взяли участь понад 100 майстрів та умільців з міст, районів та об’єднаних територіальних громад Запорізької області, а саме:

5 травня у заході взяли участь провідні майстри міста Запоріжжя:

- обласного осередку Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (голова Сергій Москаленко);

- творчого об'єднання майстрів української народної вишивки “Цвіт калини” (голова Роза Кутасевич, заслужений майстер народної творчості України);

- громадської організації “Запорізький колорит” (голова Наталія Бабенко);

- творчого об'єднання “Самоцвіти Запоріжжя” (голова Лариса Васильєва);

- міського об’єднання митців “Колорит” (голова Олена Сауріна);

- громадської організації татарської культури “Алтин-Ай” (голова Ряхіма Ахмерова) та окремі майстри.

В експозиціях запорізьких майстрів була представлена українська народна вишивка (рушники, одяг, скатертини, серветки, панно), гончарні вироби та кераміка, вироби з бісеру (прикраси, аксесуари, картини), народні ляльки та м’які іграшки, декоративний підлаковий розпис, писанкарство, стрічкова вишивка, різьблення, живопис, пейчворк, народна флористика, вироби із солоного тіста, європейське мереживо, металеві прикраси, обереги та сувеніри.

Наступного дня гостинне Запоріжжя зустрічало майстрів та умільців з 19 районів та об’єднаних територіальних громад області:

- народне аматорське товариство майстрів “Надія” Мелітопольського міського ПК ім. Т.Г. Шевченка (керівник Денисюк Надія Михайлівна, заслужений майстер народної творчості України) представили яскраву вишивку, плетені вироби, сувеніри;

- народне районне любительське об’єднання майстрів декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Сузір’я” Приазовського районного центру народної творчості (керівник Сметаннікова Валетина Дем’янівна) дивували відвідувачів картинами із кісток риби, композиціями вишитими стрічками і нитками, чарівними ляльками;

- любительське об’єднання “Шедеври Гуляйпілля” комунального закладу “Централізована клубна система” Гуляйпільської міської ради (керівник Жовніренко Валетина Олексіївна) продемонстрували вишиті рушники, сорочки, ляльки-мотанки (“Нерозлучники”, “Травниця”, “Зернівка”, “Жаданиця”), ляльки-обереги та горищні іграшки;

- художньо-керамічна майстерня “Добра Глина” м. Пологи (керівник Нагурний Віктор Миколайович) вирізнялись розмаїттям побутових та сувенірних гончарних виробів із ручним декоративним розписом;

- любительське об’єднання майстрів декоративно-прикладного мистецтва “Натхнення” Токмацького міського Будинку культури (керівник Володіна Любов Григорівна) підготували керамічні сувеніри, тарілки, ляльки та картини;

- любительське об’єднання “Росток” Плодородненського сільського будинку культури (керівник Геєнко Тетяна Андріївна) прикрасили експозицію чарівною вишивкою, рішельє, вишитими бісером іконами та картинами, а також неймовірними виробами із паперової лози;

- любительське об’єднання майстрів декоративно-прикладного мистецтва “Гармонія” комунального закладу “Більмацький районний будинок культури” Більмацької районної ради (керівник Івахнова Оксана Миколаївна) запропонували до огляду вишиті рушники, картини, сувенірні вироби із декоративним розписом;

- творче об’єднання “Перлини Василівки” Василівського району (керівник Братищенко Валентина Вікторівна, майстер України) зачаровували відвідувачів неповторними вишитими рушниками, серветками та картинами;

- любительське об’єднання “Вишиванка” комунальної установи “Вільнянський районний будинок культури та дозвілля” Вільнянської районної ради (керівник Федорова Галина Тихонівна) представили прикраси із бісеру та натурального каміння, а також вишиті бісером картини, сорочки, сукні;

- гурток прикладного та декоративного мистецтва “Дивосвіт” комунального закладу “Центр культури, дозвілля та спорту” Таврійської сільської ради (керівник Глебенко Таміла Василівна) презентували різьбу по дереву, прикраси зі стрічок, вироби із паперової лози, в’язані гачком вироби та інші цікаві речі, а вихованці комунальної установи “Таврійський будинок інвалідів” Запорізької обласної ради (директор Старосвітський Олександр Миколайович) продемонстрували вишиті бісером картини та ікони;

- експозиція любительського об’єднання “Гармонія” Новенського сільського клубу Мелітопольського району (керівник Копил Наталія Василівна) вирізнялась неповторністю вишитих ікон, картин, рушників та серветок.

Вишивку, соломоплетіння, бісероплетіння, ляльки-мотанки, вироби в техніці “квілінг” і “декупаж”, прикраси та сувеніри представили окремі майстри з Токмацького, Новомиколаївського районів, Преображенської, Широківської, Долинської та Чернігівської ОТГ.

Впродовж двох днів алея майстрів вражала своїм яскравим дійством. Експозиція виробів майстрів відзначалася індивідуальністю, місцевим колоритом, витриманим в народних традиціях, глибинним відчуттям кольору, орнаментики, символізму кожного штриху вишивки чи різьблення, гончарства чи розпису. Провідні майстри демонстрували майстер-класи з вишивки, писанкарства, ляльки-мотанки, розмальовки кераміки, в яких брали участь усі бажаючі.

Висловлюємо щирі слова вдячності всім учасникам заходу! Бажаємо міцного здоров'я, незгасної творчої енергії та натхнення. 

 

 

 

19 квітня 2018 року у конференц-центрі ПК ім. Т. Шевченка м. Мелітополя відбувся міжрегіональний семінар-практикум “Вивчення, популяризація та збереження нематеріальної культурної спадщини регіону: досвід Мелітопольщини”, організований відділом культури Мелітопольської міської ради.

У заході взяли участь краєзнавці, історики, науковці, працівники культури, майстри народної творчості, викладачі та студенти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, представники національних етносів, ЗМІ.

Начальник відділу культури Мелітопольської міської ради Михайло Семікін привітав учасників семінару та побажав конструктивної роботи.

У виконанні лауреатів міжнародних та всеукраїнських фестивалів хорового мистецтва мішаної хорової капели “Дарина Лада” МДПУ ім. Б. Хмельницького (художній керівник та диригент Сегеда Н.А.) прозвучали народні пісні, які є невід'ємною спадщиною українського народу.  

У пленарному засіданні взяли участь:

- Валентина Телеуця та Лілія Снігирьова, провідні фахівці-науковці Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України в режимі онлайн-зв’язку провели роз’яснення щодо підготовки номінаційних досьє елемента НКС, що просувається до Національного переліку та підготовки звітів з охорони НКС;

- Олена Нестеренко, провідний методист з народної творчості комунальної установи “Обласний методичний центр культури і мистецтва” Запорізької обласної ради виступила з презентацією про діяльність Центру у напрямку охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини Запорізької області;

- Людмила Лук’яненко і Олена Данилейко, майстрині петриківського розпису смт. Петриківка Дніпропетровської області поділились досвідом щодо збереження і популяризації петриківського розпису - національного елементу нематеріальної культурної спадщини, внесеного у 2013 році до Репрезентативного списку ЮНЕСКО та продемонстрували власні рукотвори.

- Надія Денисюк, Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва, засновник Мелітопольського народного аматорського творчого об’єднання “Надія” розповіла про збереження і популяризацію української народної вишивки, зокрема українського рушника. У жовтні 2013 року пані Надія разом з іншими майстрами народних художніх промислів України була делегована зі своїми роботи до Лондону на “День України у Великобританії”.

Друга практична частина заходу відбулась в інтеркультурному музеї “Кале”. Представники Україно-польського культурного товариства “Полонія” (голова Наталія Козерятська) представили традицію приготування національного супу “журек” та пригостили стравою гостей. 

Олена Арабаджи, носій караїмської культури, Заслужений працівник освіти України, проректор МДПУ ім. Б. Хмельницького презентувала елемент нематеріальної культурної спадщини Запорізької області “Традиція приготування караїмських пиріжків - рецепти караїмів Мелітополя”, який просувається до Національного переліку України. Учасники семінару мали чудову нагоду не лише скуштувати смачнющі караїмські пиріжки, а й власноруч їх виготовити під чітким керівництвом майстрині караїмської кухні Софії Геліївни Ялпачик.

Олена Данилейко, викладач Петриківської дитячої художньої школи ім. Т. Я. Пати Дніпропетровської області, майстер петриківського розпису, член Національної спілки художників України провела для присутніх майстер-клас із петриківського розпису.

Захід був цікавим, змістовним, корисним. Присутні мали чудову нагоду обмінятись досвідом, поспілкуватись та визначити подальші кроки у напрямку охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини. Учасники семінару отримали сертифікати відділу культури Мелітопольської міської ради. 

 

http://mvk.zp.ua/news/v-melitopoli-poznajomilisya-z-nematerialnoyu-kulturnoyu-spadshhinoyu/ 

http://demcult.org/implementaciya-konvencii-yunesko-v-ukr/ 

https://www.facebook.com/viddilkulturymlt/media_set?set=a.207271676536977.1073741841.100017624385272&type=3 

7 квітня 2018 р. на базі Палацу культури “Орбіта” м. Запоріжжя відбувся обласний відбірковий конкурс ХVІ Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута-2019”. Конкурс є шостим серед 25-ти відборів, що проходять з березня по листопад 2018 р. в усіх 24 областях України та м. Київ, згідно з графіком проведення відбіркових конкурсів та відповідно до Плану роботи Міністерства культури України.

“Червона рута” - це постійно діючий всеукраїнський молодіжний фестиваль сучасної пісні та популярної музики, який проводиться раз на два роки з метою пошуку молодих обдарованих виконавців, зокрема в сільській місцевості, відкриття нових імен для подальшого творчого розвитку і співпраці. Конкурси проводяться у шести жанрах: український автентичний фольклор, популярна, танцювальна, акустична, рок та інша музика.

Організаторами обласного відбіркового конкурсу виступили комунальна установа “Обласний методичний центр культури і мистецтва” Запорізької обласної ради за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької ОДА.

Впродовж дня змагались 55 творчих одиниць (86 учасників) із міст Запоріжжя, Мелітополя та 11 районів області (Більмацького, Вільнянського, Василівського, Веселівського, Великобілозерського, Гуляйпільського, Запорізького, Новомиколаївського, Оріхівського, Приазовського, Чернігівського) у жанрах популярної, танцювальної, акустичної, іншої музики та українського автентичного фольклору.

Члени суддівської ради на чолі з виконавчим директором Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута” Мирославом Мельником оцінювали виконавський рівень учасників, сценічну культуру, індивідуальність, самобутність та новизну сучасної молодіжної музики.

За підсумками роботи суддівської ради визначено переможців обласного відбіркового конкурсу Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута-2019”:

- гурт “БАРАБАНЗА” (керівник Денис Васильєв), м. Запоріжжя - у жанрі “Український автентичний фольклор”;

- гурт “Запорозькі тулумбаси” (керівник Денис Васильєв), м. Запоріжжя - у жанрі “Український автентичний фольклор”;

- INSHAYA (Жанна Смирнова), м. Запоріжжя - у жанрі “Популярна музика”;

- INSHAYA (Жанна Смирнова), м. Запоріжжя - у жанрі “Танцювальна музика”;

- Давидюк Маргарита, с. Відрадне Запорізький район - у жанрі “Популярна музика”;

- Пермякова Дарина, м. Запоріжжя - у жанрі “Популярна музика”;

- Бардаченко Олександра, м. Запоріжжя - у жанрі “Популярна музика”.

 

Резервісти:

Зразковий фольклорно-інструментальний ансамбль “Росяночка” ПНЗ “Центр дитячої та юнацької творчості Дніпровського району” Запорізької міської ради (керівник Людмила Чеснєйша, заслужений працівник культури України) - у жанрі “Український автентичний фольклор”.

Марусик Андрій, м. Запоріжжя - у жанрі “Акустична музика”.

У жанрі “Популярна музика”:

- Кірія Вікторія, м. Запоріжжя;

- Солопова Катерина, с. Воскресенка Приазовського району;

- Горєлова Анастасія, м. Запоріжжя;

- Яра Анна, м. Гуляйполе;

- Скляренко Анастасія, м. Мелітополь;

- Жученко Ольга, с. Велика Білозерка;

- Невєрова Валерія, м. Запоріжжя;

- Стойкович Анастасія, м. Запоріжжя;

- Спориш Ігор, м. Запоріжжя;

- Базаренко Тимофій, м. Запоріжжя;

- Приходько Владислава, м. Запоріжжя.

Наприкінці заходу Мирослав Мельник, підвівши підсумки конкурсу наголосив, що переможці отримали право брати участь у фінальних змаганнях фестивалю “Червона рута”, які відбудуться у вересні 2019 р. в м. Чернівці. Також, 10 учасникам (Солопова К., Солодченко О., Терновська В., Беляєва К., Яра А., Скляренко А., Жеріхова А., Оверченко Д., Жученко О., Давидюк М.) були вручені подарункові сертифікати на безкоштовний запис пісні у студії звукозапису “Emely Records” (м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1а) від представника суддівської ради, директора студії звукозапису “Emely Records” Максима Наконечного. Усі інші учасники отримали 30% знижку на запис пісні.

Ведучими обласного відбіркового конкурсу були Сергій Бабенко та Денис Доля. Головним інформаційним партнером виступила Запорізька обласна газета “МИГ”.

Вітаємо переможців і бажаємо нових звершень і професійного росту!

Шановні колеги! Національний музей народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) запрошує творчі колективи на обрядові свята, фестивалі та культурно-просвітницькі заходи. Календар подій на 2018 рік із зазначенням тематики репертуару додається. 

Шановні колеги! Наказом Міністерства культури України від 11.12.2017 № 1319 затверджений Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а також опублікований ЗРАЗОК Облікової картки елемента НКС України. 

Радимо ознайомитись з документом за лінком: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0020-1 

Також на офіційному сайті Міністерства культури України опублікований Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України:

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=245154164

 Загальні підходи. 

   Нематеріальна культурна спадщина (далі - НКС) має тісний взаємозв'язок з етнічною культурою, що вбирає в себе самобутні, неповторні традиції для кожного народу, які населяють певну територію. Так, культура українців переплітається з культурою інших народностей, наприклад, греків, кримських татар, поляків, угорців, румун, німців, євреїв тощо, специфіка якої проявляється в рамках певної території (області, району, села). Обряди, фольклор, хореографічне мистецтво, ремесла й промисли виявляються обрабленими локальною специфікою, що надає їм особливу привабливість. Етнічна й етномісцева специфіка піддалася нівелюванню при переході від традиційної культури до сучасної індустріальної, затвердився уніфікований спосіб життя й пов'язані з ним традиції. 

    Перед початком роботи з виявлення елементів НКС на місцевому рівні необхідно ознайомитись з Конвенцією про охорону НКС (2003). Цей документ містить основні визначення, положення та засадничі принципи діяльності в царині збереження та популяризації НКС, якими варто послуговуватися і при організації роботи на місцевому рівні.

   Будь-яка культурна практика може вважатися елементом НКС, якщо вона:

а) належить до НКС (див. визначення в Конвенції);

б) є на даний момент "живою" (не допускається використання практик, які побутували в давнину, проте сьогодні не відтворюються);

в) передається з покоління в покоління в родині та/або засобами неформальної освіти (гуртки, клуби за інтересами, аматорські колективи тощо);

г) є важливою частиною життя спільноти та визначається її членами як така.  

  Згідно з Конвенцією ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003) термін "нематеріальна культурна спадщина" означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами як частина їхньої культурної спадщини. 

   Ця НКС, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини. 

  Для цілей Конвенції до уваги береться лише та НКС, яка є сумісною з існуючими міжнародними договорами з прав людини, з вимогами взаємної поваги між спільнотами, групами та окремими особами, а також сталого розвитку. 

     Нематеріальна культурна спадщина згідно з Конвенцією проявляється у таких галузях (ст.2 п.2):

а) усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії НКС (в т.ч. сучасні жанри фольклору);

b) виконавському мистецтві (пісні, пов'язані народними театралізованими виставами, побутовими танцями, ритуальними дійствами; гра на тому чи іншому музичному інструменті, народний театр, зокрема ляльковий);

с) звичаях, обрядах, святкуваннях (під звичаєм розуміють стереотип побутової поведінки, а під обрядом стереотип сакралізованої поведінки, наприклад: колядування, щедрування, дівочі ворожіння, Водохреща, Івана Купала, обжинки, вечорниці, весілля, народини, пострижини, проводи в армію, поминальна обрядовість);

d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту (народні традиції будівництва, дитячі ігри, народна педагогіка, народна система прогнозування погоди, народна медицина, полювання, рибальство, догляд за свійськими тваринами тощо);

е) традиційних ремеслах (ткацтво, вишивання, різьблення, лозоплетіння, ковальство, гончарство, декоративний розпис, виготовлення народної іграшки та хатніх прикрас, виготовлення музичних інструментів, писанкарство тощо, традиційна національна кухня)

  Термін "охорона" означає заходи, спрямовані на забезпечення життєздатності НКС, у т.ч. її ідентифікації, документування, дослідження, збереження, захисту, популяризацію, підвищення її ролі, її передачу, зокрема шляхом формальної та неформальної освіти, а також відродження різних аспектів такої спадщини (ст. 2 п. 1-3). 

   Сучасні жанри фольклору, що збереглися, поділяються на дві великі групи: поетичні й прозові жанри. До поетичних відносять билини, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, обрядові пісні, частівки, коломийки. Прозові, у свою чергу, поділяються на казкову (казки, анекдоти, притчі, небилиці) і неказкову прозу. Неказкова проза представлена легендами, переказами, народними оповіданнями і бувальщинами. 

    Малі фольклорні жанри: прислів'я, прикмети, приказки, прокльони, вітання, афоризми, побажання, каламбури, тости, загадки, прощання. Дитячий фольклор: для дітей (колискові пісні, забавлянки, пестушки, утішки, небилиці, заклички, лічилки, дражнилки, мирилки, страшилки, скоромовки). 

    Найбільш перспективний пошук елементів НКС серед таких жанрів як обрядова лірика, частівки, легенди й перекази, пов'язані з походженням місцевих географічних об'єктів і назв, розповіді, малі прозові жанри й казки. При цьому слід фіксувати на диктофон, а потім розшифровувати різні варіанти виконання фольклорних творів, тому що усна передача й варіативність виконання невід'ємні властивості фольклору. 

    Обряди класифікують за декількома ознаками: 

- календарні, що повторюються з певною періодичністю в строго встановлений термін календаря (новорічна обрядовість, обряди проводів зими, зустрічі зими, весняного й осіннього рівнодення, православні свята). 

   Календарні обряди були самою масовою ритуальною дією, що припускали досить складний розподіл ролей між учасниками, що й включали всі види народного мистецтва. Саме ця категорія обрядів перервала свою традицію в першій половині ХХ ст., а наприкінці цього сторіччя була відтворена багато в чому зусиллями національної інтелігенції. У регенерованих варіантах обрядів споконвічні елементи сполучаються з новаціями, і саме вони можуть стати елементами НКС.

обряди спадковості, або сімейна обрядовість (породільна, хрестинна, весільна, погребально-поминальна, ініціації, тобто посвята в стан дорослих). Ця категорія обрядів збереглася краще. 

виробничі обряди, що супроводжують господарські заняття, процес виготовлення речей, готування їжі, ремесла тощо. У традиційній культурі кожний трудовий процес мав ритуальне оформлення, що мав чітку регламентацію одних дій і заборона інших. У готуванні їжі (склад, характер обробки й приготування продуктів, використання при цьому знарядь праці й посуду), землеробстві (визначення строку посіву, висадження й збирання рослин, замовляння-обереги), на полюванні (заборони на певні дії перед виходом, у лісі, дії при полюванні на звіра, його обороблення й транспортування) та інші виробничі технології, при яких можливе виявлення ритуальних елементів, що підпадають під елемент НКС. 

    При характеристиці обрядів слід описувати час і місце проведення, кількість і склад учасників, їх рольові функції й костюми, обрядові дії і їх символіку з погляду виконавців, атрибутику і її семантику, виходячи із трактування учасників, кулінарні блюда й напої, особливо фіксувати елементи фольклору, музичний супровід і інструменти.  

    д) Знання і практики, що стосуються природи і всесвіту. Складова Всесвіту, пов'язана з місячним циклом. Ключова категорія обрядовість з елементами ритуалу. Календарні свята й обряди - найдавніша обрядовість, корінням своїм вона сягає первісних, язичницьких вірувань. Свята й обряди календарного циклу регламентували всі сфери життя українського селянина - виробничу, суспільну, сімейну, а головна їх мета - відвернути стихійне лихо, вплинути на врожайність. До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї, наприклад, Івана Купала, Юрія, Борозни. Народні прикмети.  

    е) Традиційні ремесла. 

    Це елементи, що пов'язані з народними промислами й ремеслами. Мова йде про технологію виготовлення виробів, тобто строго певної послідовності дій і їх характер. Оригінальність технології багато в чому обумовлена визначальними господарськими заняттями для даної території. Наприклад, на Україні були широко поширені горизонтальні і вертикальні ткацькі верстати. Основною частиною вертикального (більш давнього) верстата була рама, що складається з двох стовпів, з'єднаних вгорі і внизу двома поперечинами. Вертикальні верстати були двох типів: на одних ткали килими (на Придніпров'ї і Лівобережжі їх називали "кросна", в Західній Україні - "розбої"), на других - рогожу. Найбільш простим видом горизонтальних верстатів на Україні були кросна або верстат. Цей тип ткацького верстата був поширений в Чернігівській і Київській губерніях і волинському Поліссі. У деяких районах України (Полісся) були поширені верстати - зграєю, які трохи відрізняються від кросен. 

  Найконсервативнішим із елементів народної культури є їжа, тому технологія приготування традиційних блюд, може виявити чимало елементів НКС. До своєрідних індикаторів народної культури відносяться іграшки. Вони мають як національні, так і регіональні особливості. При описі технології виробництва слід докладно фіксувати послідовність операцій і їх зміст із обліком усьго виробничого циклу (заготовка сировини, способи обробки, використані інструменти, додаткові матеріали, техніки декоративної обробки, утилітарні й сакральні функції предмета). 

 

     Поради щодо формування місцевого переліку:

1. Додавайте до переліку лише місцеві елементи, носіями яких були щонайменше три покоління місцевих мешканців. 

2. Використовуйте різноманітні підходи до збору й опису елементів (елементом може вважатися практично будь-який обряд або господарський звичай, якщо він є важливою частиною життя спільноти: випікання хліба, приготування напоїв, місцеві традиції будівництва, поховальна чи весільна обрядовість тощо). 

3. Не ставте собі за мету знайти виключно унікальні культурні практики, які потребують лише у вашому селі чи районі. Описуючи елемент, намагайтеся все ж продемонструвати його локальну специфіку. 

4. Складаючи перелік, слідкуйте, аби назва елементу відображала його суть та вказувала на територію поширення (село, місто, район). 

5. Розглядайте елемент у загальному контексті, як важливу частину життя громади (однак, уникайте занадто широких формулювань, зосереджуйтеся на конкретному прояві культурного життя громади). 

 

   Відбір елементів НКС.

   Логічно почати роботу виявлення елементів НКС з невеликої історичної розвідки та підбору архівних матеріалів. Рекомендуємо звернутися за довідкою до музеїв місцевого рівня, опрацювати архів районної газети та місцеві архіви. 

    Важливим напрямком роботи є також опитування місцевих мешканців. Збираючи усні свідчення, не забувайте фіксувати, від кого і коли ви їх отримали. 

    Інформацію слід записувати на окремому аркуші з одного боку і паспортизувати. У паспорті має бути вказано:

а) від кого записано цей твір - П.І.Б.;

б) національність виконавця;

в) рік народження чи просто вік;

г) місце народження;

д) освіта;

е) професія;

ж) місце запису (назва села, району, області) - бажано точну адресу носія елементу (виконавця чи інформатора);

з) ким записана інформація (ініціали і прізвище збирача);

і) дата запису. 

    Для полегшення фіксації інформації про елемент НКС необхідно скласти питальник. 

 

    Результат роботи.

   Кінцевим результатом Вашої діяльності має стати формування Переліку елементів НКС на місцевому (обласному) рівнях з перспективою включення окремих позицій до Національного переліку.

 

Використана література: Босик З.О., Снігирьова Л.М., Телеуця В.В. "Нематеріальна культурна спадщина України". - К. : Укр. центр культ. дослід., 2017. -  48 с. 

1. Лист-звернення від громади до голови сільради/міськради/облради про рекомендацію елемента НКС до Переліку місцевого, обласного з пакетом документів на елемент НКС, що включає*:

   1.1 Облікова картка на елемент НКС.  

   1.2 Лист-згоду** громадськості про передачу елемента для внесення його до Переліку місцевого/обласного/регіонального НКС з подальшим просуванням до Національного реєстру та міжнародних списків. 

   1.3 Лист-згоду** носіїв про передачу авторських прав на використання фото- та відео матеріалів елемента НКС.

   1.4 Протокол засідання*** громадськості або ініціативної групи, що виступає від імені громади про рекомендацію елемента НКС до Переліку місцевого, обласного з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків. 

2. Лист-клопотання від сільради/міськради (міськрада подає до облдержаміністрації) до райради з протоколом засідання сільради/міськради про рекомендацію елемента НКС до Переліку місцевого, обласного з пакетом документів на елемент НКС з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків. 

3. Лист-клопотання від райради до департаменту (управління) чи відділу культури облдержадміністрації з протоколом засідання райради про рекомендацію елемента НКС до Переліку місцевого, обласного з пакетом документів на елемент НКС з подальшим просуванням до Національного реєстру України та Міжнародних списків. 

4. Лист-клопотання від департаменту (управління) чи відділу культури облдержадміністрації до Комісії з відбору елементів до Переліку місцевого/обласного/регіонального ***** з пакетом документів на елемент НКС з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків. 

5. Протокол засідання Комісії з відбору елемента до Переліку місцевого/обласного/регіонального з пакетом документів на елемент НКС.

6. Лист-клопотання від Комісії до Українського центру культурних досліджень з пакетом документів на елемент НКС. 

7. Наказ про внесення елемента НКС до Переліку місцевого/обласного/регіонального. 

8. Експертний висновок фахівця (науковця) відповідної галузі, зазначеної у ст. 2, п.2 Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. 

 

 

 

* Пакет документів на кожному етапі доповнюється Листом-клопотанням та витягом з протоколу засідання від відповідного підрозділу чи установи. 

** Лист-згода складається у чотиьрьох примірниках з оригінальними підписами та завірені мокрою печаткою у місцевому органі виконавчої влади. 

*** Протокол засідання складається у чотирьох примірниках з оригінальними підписами та мокрою печаткою у місцевому органі виконавчої влади. 

**** Лист-клопотання від сільради/міськради, де зареєстрована ваша громадська організація (група). 

***** Комісія з відбору елементів до місцевого Переліку створюється розпорядчим документом органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. До складу комісії можуть входити фахівці в сфері культури, науковці, носії НКС, краєзнавці, історики, представники громадських організацій та інші.

Примітка: Алгоритм підготовки документів має рекомендаційний характер.   

 

Облікову картку на елемент НКС можна скачати на офіційному сайті Міністерства культури України. 

 З 5 по 9 лютого 2018 року на базі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів Кирила і Мефодія відбувся тренінг з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО “Про охорону нематеріальної культурної спадщини” для експертів, практиків та фахівців у сфері охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини.

   Організаторами заходу виступили - Регіональний центр ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини у Східній Європі (м. Софія, Болгарія), Центр розвитку “Демократія через культуру” (м. Київ), управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації, управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти Дніпропетровської обласної ради та за підтримки громадської організації “ЖІНКИ плюс” (м. Дніпро).

   Тренінг проводився з метою формування сталої мережі національних експертів, практиків та фахівців для збереження та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини України.

    Навчання провели міжнародні експерти з нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО - Аніта Вайваде (Латвія) і Олександр Сречкович (Сербія). Експерти представили слухачам презентацію з основних розділів Конвенції, розповіли про номінації інших країн-учасниць, відповіли на питання з урахуванням власного та міжнародного досвіду.

    У навчаннях взяли участь представники Київської, Запорізької, Сумської, Одеської, Полтавської, Черкаської, Луганської та Дніпропетровської областей. Від Запорізької області навчання пройшли представники обласної комісії з формування переліку елементів нематеріальної культурної спадщини: Нестеренко Олена - провідний методист з народної творчості КУ “Обласний методичний центр культури і мистецтва” ЗОР, Денисенко Олена - голова правління Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Павленко Ірина - професор, завідувач кафедри слов’янської філології Запорізького національного університету, а також Фоміна Ольга - головний спеціаліст відділу культури Мелітопольської міської ради.

    Учасники тренінгу отримали сертифікати Регіонального центру ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини у Софії та методичні матеріали для керівництва у роботі.

   Висловлюємо щиру вдячність організаторам заходу та сподіваємось на подальшу співпрацю у напрямку охорони і збереження нематеріальної культурної спадщини України.   

Сторінка 1 із 2

Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтваНаші кнопки для розміщення на Ваших ресурсах.

Для обміну кнопками звертайтесь через "Зворотній зв'язок" нижче.

Запорізький Колорит

Поштова адреса:

69095, Україна, Запоріжжя, пр. Соборний, 152 (див. на мапі )

 

Час роботи:

Пн. - Чт. з 8:00 до 17:00, Пт. з 8:00 до 15:45

Перерва з 12:00 до 12:45