Мистецтво ткацтва с. Гусарка Більмацького району знаходиться під загрозою зникнення

Ткацтво — один із найдавніших видів народного мистецтва, яке було поширене по всій Україні. Мистецтво ткацтва втілює в собі талант українського народу, його мудрість, розуміння краси і добра, його життєствердне світобачення, його історію.

Традиційно в Україні вважалось, що кожна жінка обов’язково повинна вміти ткати. У вільний від хліборобських клопотів час треба було багато встигнути, щоб навесні пишно прибрати до свята хату тканими килимами, скатертинами, ряднами, анезаміжнім дівчатам – підготувати зустріч дружок і сватів.

Тканини були важливою окрасою інтер'єру помешкання. Узорні рядна, покривала, килимки стелили на лави, постіль та підлогу, скатертинами вкривали столи. У кожній хаті був ткацький верстат. Ткали переважно жінки, а в тих місцевостях, де ткацтво перетворилося на промисел – і чоловіки. Це була важка, виснажлива праця, недарма народ склав прислів'я: "З ткача не буде багача".

Протягом останніх ста років зберегли і розвивають традиції свого краю ткалі с. Гусарка Більмацького району (ст. н. Куйбишевський) Запорізької області. Основною територією поширення і є село Гусарка. Такий вид ткацтва, підбір кольорів, розмаїття візерунків не характерне ні одному з населених пунктів краю. Широкий розвиток народного ткацтва в селі зумовлений історичними, місцевими соціально – культурними та природничо – географічними умовами.

Як свідчать історичні джерела на місті сучасного села до початку XIX ст. був постій гусарського полку (біля Кирилівської фортеці). Згодом, у 1807 році тут оселилися селяни – переселенці зі Смоленської губернії Гжацького, Смоленського та Краснинського повітів, які за своїм етнічним складом були білорусами. Пізніше тут оселилися вихідці з Чернігівщини, а згодом Польщі.Поєднання трьох культур: української, російської і білоруської, вплинуло не тільки на мову, звичаї, обряди гусарківців, а й на декоративно-прикладне мистецтво, яким займалося майже все село. Виробляли полотно, сукно, мішки, рядна, серветки, скатерки, доріжки тощо. Виготовляли все це на замовлення сіл Царекостянтинівки, Кінських Роздор, Воскресенки. На ярмарки виробів не виносили, бо не було сировини.

На початку XX ст., коли Олександрівська земська управа, вивчивши ткацьке ремесло в с. Гусарка, виділило 200 карбованців для навчання гусарських майстрів – кустарів новим технологіям в Полтавській школі мистецтв, яка на той час готувала килимарів для всієї України. З села до школи одним з перших направили Якова Гнатовича Слабишева, який повернувшись, почав майструвати і удосконалювати ткацькі верстати.

Найбільш популярне - човникове ткацтво з ручним перебором. Усім виробам притаманна підвищена декоративність геометричного орнаменту, що гармонійно поєднувався з рослинним (у переважній більшості квітковим). Тут існують і специфічні назви орнаментальних композицій: «бубни», «куб», «гуцулка», «смужка», «зірки», «хрестики», «зубці». Кольори збалансовані: яскраві не вихоплюються, а гармонійно сполучаються. Виразна декоративна мова цих виробів, гармонійна відповідність між матеріалом, формою, візерунком, кольором і структурою – свідчення глибокого розуміння ткалями художньої краси, результат мистецького досвіду, що передавався від покоління до покоління.

Гусарківські майстрині за традицією використовували тільки натуральні матеріали: льон, коноплі, бавовну. Обробка льону, конопель, їх білення чи фарбування – складний і тривалий процес, яким займались місцеві жінки.

Хвилю піднесення мистецтво ткацтва переживало в 50 – 90 роках XX ст. В ті часи гусарські килими та доріжки демонструвалися в Москві та Києві, ними зацікавився і Художній фонд Української РСР. І це невипадково, бо їхні роботи позначені печаттю талановитості, великої старанності, гарного смаку.

Характерною особливістю мистецтва ткаль с. Гусарка є його невіддільність від щоденного практичного життя. Вони свідомо виготовляють не стільки твір мистецтва, скільки необхідну в побуті річ, яка завдяки довершеності, виразності, сприймається як мистецький витвір.

Для виготовлення ткацьких виробів гусарківські ткалі використовували велику кількість інструментів та приладдя, які до того ж мали свої регіональні специфічні назви: м’ялки для льону та коноплі, «вірітяно» (веретено), гребінь, днище, «прялка» (прядка), «основніца» (прилад для снування ниток), «матавіло» (прилад для змотування ниток) «вірстат» (ткацький станок) тощо. На даному етапі здебільшого застосовують ткацький станок.

Сьогодні ткацтвом захоплюються всі, від малого до великого, тут не існує вікових обмежень. Вікові традиції ткацтва передаються від покоління до покоління в середині однієї сім’ї, так як передавався і ткацький верстат - від матері до дочки. Вік носіїв - від 50 до 85 років. Серед діючих майстринь – Кривицька Л.П., Титкова О.М., Новікова В.А., Хорошко М.Ф. та ін. Молоді майстрині мало займаються ткацтвом, тому що вони не вбачають в цьому перспектив розвитку. Якщо своєчасно не вжити заходів, то це ремесло взагалі може зникнути і стати історією.

Комунальний заклад “Більмацький районний краєзнавчий музей ім. М.Я. Гудини” Більмацької районної ради, який знаходиться в селі Гусарка, є зберігачем традицій ткацтва. В музеї налічується близько 40 ткацьких виробів та 90 експонатів ткацтва. Це вироби місцевих майстринь, ткацькі інструменти, два діючих ткацьких верстата та ін.

Значну роботу по збереженню і популяризації ткацтва в с. Гусарка здійснила директор музею - Красик Валентина Петрівна (д.н.15.07.1971-08.02.2017). Вона вважала, що для розвитку ткацтва в районі необхідно розробити районну програму розвитку ткацтва в с. Гусарка та передбачити відповідне фінансування із залученням додаткових джерел. Мріяла також Валентина Петрівна про приміщення для занять та придбання нових ткацьких верстатів.

З метою популяризації ткацького мистецтва в одному із залів музею розгорнута постійнодіюча експозиція ткацьких виробів. Проводяться тематичні екскурсії, уроки для учнів шкіл, виховні заходи, творчі зустрічі з майстрами. Періодично організовуються майстер-класи, до яких залучаються як доросле населення, так і учнівська молодь.

Мистецтво ткацтва популяризується шляхом проведення різноманітних виставок не тільки в музеї, а й далеко за його межами. Так, у травні – червні 2002 року село Гусарка представляло Запорізьку область у Всеукраїнській акції "Мистецтво одного села". В Палаці мистецтв "Український дім" Національного комплексу "Експоцентр України" (м. Києв) в одному з павільйонів гусарківські майстрині демонстрували свої вироби. Відвідувачі були в захваті від побаченого. У цьому ж році був виданий інформаційний буклет "Мистецтво ткацтва с. Гусарка".

У 2011 році музей взяв участь у виставці "Різноманітність ткацьких виробів півдня України" в рамках ІІІ Всеукраїнського музейного фестивалю (м. Дніпропетровськ).

У 2016 році Гусарка зайняла третє призове місце у Всеукраїнському конкурсі “Незвичайні села України”.

Гусарківські килими і доріжки експонуються на щорічному Покровському ярмарку (м. Запоріжжя), міжрегіональному фестивалі "З прабатьківських криниць" (смт. Більмак, Запорізька обл.), міжнародному фольклорно-етнографічному фестивалі “Гусарська бульба” (с. Гусарка). Сучасні твори дизайну текстилю дедалі частіше стають експонатами традиційних і нетрадиційних експозицій виставок та елементами інсталяцій.

У вересні 2016 року мистецтво ткацтва села Гусарка Більмацького району внесено до обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (рішення обласної комісії № 2 від 20.09.2016). Наразі продовжується робота по вивченню та збереженню цього виду мистецтва. 

Мудреці стверджують: “Життя коротке – мистецтво вічне”, але не треба забувати, що “вічності” мистецьким творам додає невтомна праця носіїв живої спадщини людства, яких потрібно підтримувати для збереження спадковості поколінь.

 

    

     Корисні посилання та література:

Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтваНаші кнопки для розміщення на Ваших ресурсах.

Для обміну кнопками звертайтесь через "Зворотній зв'язок" нижче.

Запорізький Колорит

Поштова адреса:

69095, Україна, Запоріжжя, пр. Соборний, 152 (див. на мапі )

 

Час роботи:

Пн. - Чт. з 8:00 до 17:00, Пт. з 8:00 до 15:45

Перерва з 12:00 до 12:45