Субота 18 листопада

Обереги роду

«Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу - все, що зміг, народу»

       18 листопада у Центрі національних культур «Сузір’я» Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася надзвичайна подія. Товариство української культури «Чумацький шлях», керівник Тетяна Дудка, в рамках фестивалю національних культур «Ми українські» провели літературно-музичну зустріч «Обереги роду». Ведучою заходу була учасниця ансамблю «Чумацький шлях», поетеса Алла Наконечна. Алла читала свої вірші, оповідання, розповідала про батька – поета Миколу Лободу. На зустрічі лунали пісні у виконанні ансамблю «Чумацький шлях», етно-фольк дуету «Жайворонки», Запорізької співачки Любові Камінської. Євген Жаворонков провів майстер-клас з гри на етнічних інструментах. Глядачам та учасника заходу стала до вподоби виставка та презентація старовинних родинних вишиванок, сорочок та хустин Світлани Малюкової.
      А головне те, що усі присутні разом створювали «Оберіг роду». Грудочка батьківської землі, вишитий чорним із червоним рушник чи сорочка, гілка калини, вінок, прикрашений стрічками, у який дбайливо вплетені барвінок та волошка, мелодійна пісня, дотепний жарт – все це українські традиції, обереги, наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Присутніх вітали:
- в.о. директора КУ «Обласний методичний центр культури і мистецтва» Запорізької обласної ради Оксана Герман;
- провідний методист по роботі з національно-культурними товариствами Олена Райлян;
- Голова Асоціації національних меншин Запорізької області Науфаль Хамдані;
- Голова Запорізького центру татарської культури «Алтин-Ай» Ряхіма Ахмерова.
Чому ця зустріч була надзвичайною? Тому, що усі присутні - люди різних національностей, різних професій, об’єдналися в єдину родину. Було затишно, радісно, спокійно. І це, завдяки товариству української культури «Чумацький шлях».
«Інколи Вона іде тули, куди вкаже вітер. Туди, де чебрець вигріває на камені цілющі пахощі, де ковила сплітає коси в гніздечко і ховає пташині яйця усі у крапочку, як у ластовинні, і їх ніхто ніколи не знаходить та й не шукає. А вона залишає в гнізді пір’інку, щоб туди повернутись, коли гніздо покличе. Інколи, стомившись бути дівкою Вона стає старезною бабою, лягає на теплу землю і слухає її. Слухати землю важко. Якщо вчасно не піде дощ, баба стане чорною, гливкою грудкою землі. Та небо любить бабу, що слухає землю. Воно посилає їй на голову дощ саме тоді, коли на вії падає перший пил, а черевики починають пускати коріння. Дощ буде лити доти, доки баба знову не стане дівкою. Доки не дістане з-за пазухи гребінець і люстерко. Коли розчеше коси, подивиться в люстерко – щиро засміється. Вона завжди залишає черевики там, де вони пустили коріння і вчиться ходити по краю хмари, доки на старій вербі не виростуть нові.»
                                                                                                                      Алла Наконечна-Лобода.
       

            Для кожної сім’ї важливий зв’язок поколінь. Для кожного з нас носіями духовності є наші батьки і берегиня родинного вогника – мати. Мати – Батьківщина.

Запорізький Обласний методичний центр культури і мистецтваНаші кнопки для розміщення на Ваших ресурсах.

Для обміну кнопками звертайтесь через "Зворотній зв'язок" нижче.

Запорізький Колорит

Поштова адреса:

69095, Україна, Запоріжжя, пр. Соборний, 152 (див. на мапі )

 

Час роботи:

Пн. - Чт. з 8:00 до 17:00, Пт. з 8:00 до 15:45

Перерва з 12:00 до 12:45